Дякувати і відчувати вдячність начебто нескладно. У кожного з нас стаються хороші події, ми проживаємо класні моменти, маємо гарних людей поряд, чогось досягаємо. Але сприймаємо це як належне. Або ще гірше: не помічаємо гарного, бо концентруємось на негативі. Чому так важко бути вдячному і як повернути це відчуття? Поговоримо.
Чому ми блокуємо вдячність
Хоча вдячність це природна емоція, часто ми не можемо дістати її зісередини. Психологи пояснюють це кількома причинами:
- Хронічний стрес і перевантаження. У стані постійного напруження мозок не фокусується на приємному, він у режимі “виживання”. А вдячність – це вже рівень “понад виживання”, це коли ми дозволяємо собі відчути, що життя не таке вже й погане.
- Порівняння себе з іншими. Соцмережі, де всі “ все встигли, все мають і сяють від щастя”, формують ілюзію, що вдячність – це про щось велике: подорожі, нові авто чи великі перемоги. А буденне щастя (чашка кави, прогулянка, тихий вечір) здаються чимось надто простим, щоб їх цінувати.
- Емоційне вигорання. Коли ми емоційно “порожні”, дякувати складно. Ми наче й розуміємо, що гарні моменти є, але відчувати щось стосовно них не виходить.
- Внутрішні переконання. Часто спрацьовують установки з дитинства: “Ще не час розслаблятися”, “рано радіти”, “ще не заслужив”. Такі думки гальмують здатність відчувати вдячність навіть тоді, коли все навколо ніби добре.
Що каже наука
Цікаво, що вдячність – це не просто гарне відчуття. Є дослідження, які показують реальний вплив цієї емоції на психіку та фізичне здоров’я.
Університет Каліфорнії в Девісі провів дослідження, де учасники щодня фіксували 3 речі, за які вдячні. Через 10 тижнів у них виявили підвищений рівень оптимізму, кращий сон і навіть зменшення болю.
Harvard Medical School також підтверджує: люди, які практикують вдячність, мають вищий рівень задоволення життям та менше симптомів депресії.
Тобто вдячність – це не просто “приємно”, це буквально зміна хімії мозку.
Як повернути це відчуття: 3 практики вдячності
Якщо ви давно нічого не відчували, але хочете знову навчитися бути вдячним, то ось з чого варто почати. Спойлер: зі справжньої, глибокої роботи з собою.
Техніка “3 маленькі речі”
Кожного вечора перед сном запишіть 3 речі, за які вдячні цього дня. Не шукайте глобального, це можуть бути речі на кшталт “погладив кота”, “встиг поспати 10 хвилин довше”, “друзі прислали мем”.
Головне – регулярність. Мозок починає “вчитися” бачити позитив навіть у складному дні.
Письмо вдячності
Напишіть листа людині, якій ви вдячні. Навіть, якщо не плануєте його відправляти. Детально опишіть, за що саме вдячні, як ця людина вплинула на вас тощо. Такий спосіб допомагає розкрити емоції, які зазвичай “запаковані” всередині.
Ви вчитеся розуміти, за що можна відчувати вдячність.
Момент зупинки
Протягом дня зупиніться хоча б один раз і запитайте себе: “А що конкретно зараз я можу цінувати?” Це може бути запах кави, усмішка дитини, тиша в кімнаті. Навіть одна така “зупинка” на день здатна перезапустити зв’язок із власними відчуттями.
Вдячність – це не про позитивне мислення, а про контакт із собою. Маленький спосіб повернути собі здатність помічати життя. Коли ви не ігноруєте біль, але все одно бачите світло. Іноді цього достатньо, щоб вистояти ще один день.