У часи нестабільності й цинізму все частіше люди шукають фільми з теплом і емпатією. Зростає популярність кіно про добрі взаємини, підтримку родини або просто про силу людського духу. Глядачі цінують фільми, які надихають, а не просто розважають. Ми ж прагнемо дивитися не чергову драму, а добру історію, яка залишає після себе світло. Ось декілька сучасних стрічок, що справді цьому відповідають.
CODA: дитина глухих батьків
Рубі – старшокласниця і єдина, хто чує, у родині глухих. Вона щодня допомагає батькам і брату у рибальському бізнесі, перекладає на мові жестів і несе відповідальність за зв’язок з навколишнім світом.
Та коли відкривається її вокальний талант, дівчина мріє вступити до музичного коледжу. Це ставить її перед непростим вибором – родина чи власна мрія. Фільм щирий, живий і повний ніжності, без фальші. Він залишає світле враження і нагадує, як важливо бути почутим. У всіх сенсах.
Плавчині
Фільм заснований на реальній історії двох сестер-біженок з Сирії – Юсри і Сари Мардини.
Вони тікають від війни, пливуть у перевантаженому човні через Середземне море й рятують людей під час шторму. Попри все, Юсра не відмовляється від своєї мрії – потрапити на Олімпіаду як плавчиня.
Її шлях непростий, але вражаючий і повний сили. Ця історія про витривалість, надію, сестринство і гідність. Вона не давить емоціями, а розкриває їх тонко і правдиво.
Незламний дух
Джессіка Вотсон – 16-річна дівчина, яка вирішує самостійно обійти земну кулю на яхті. Вона стикається з бурями, технічними несправностями і самотністю посеред океану.
Світ навколо не вірить у її успіх, але дівчина вперто доводить зворотне. Це історія про мрію, сміливість і дорослішання. Вона надихає не лише підлітків, а й будь-кого, хто сумнівається у собі.
Дуже світле і мотиваційне кіно, яке залишає після себе енергію дій.
Марсель, мушля в черевичках
Цей зворушливий анімаційно-ігровий фільм розповідає історію крихітної мушлі на імʼя Марсель. Він живе в покинутому домі з бабусею і мріє знайти свою зниклу родину.
Його світ маленький, але сповнений великого серця, гумору і філософських спостережень.
Фільм неймовірно милий, але не наївний, в ньому багато глибини. Це історія про втрату, надію і теплі зв’язки, які ми шукаємо все життя. Після перегляду залишається відчуття, ніби тебе хтось тихо обійняв.
Пінгвін Блум
Після травми хребта Саманта втрачає здатність ходити й відчуває себе розбитою. Її родина намагається підтримати її, але вона віддаляється від усіх, занурюючись у власний біль.
Все змінюється, коли син приносить додому поранену пташку – пінгвіна Блума.
Піклуючись про неї, Саманта поступово відновлює зв’язок з собою і близькими. Цей фільм про прийняття змін, внутрішню силу і надію на новий початок. Тихе, неспішне кіно, що діє як терапія.
Добре кіно не завжди дуже популярне. Але такі фільми допомагають зупинитися, подивитися на людей з теплом і згадати, що ми всі вразливі. У цьому немає пафосу, а іноді саме це потрібно, щоб знову відчути опору всередині.
