Овочі зів’яли, на йогурті – протермінована дата. Зазвичай у таких випадках ми інстинктивно тягнемось до смітника. Проте не все потрібно утилізовувати відразу. Деякі продукти ще можна використовувати, розповідаємо детальніше.
“Вжити до” чи “Краще спожити до”
“Вжити до” – це як червоне світло: означає, що після цієї дати їжа може стати небезпечною. Це маркування зазвичай стосується продуктів, які швидко псуються і здатні викликати отруєння.
Тобто сире м’ясо, риба, свіже молоко або вже відкритий йогурт. І навіть якщо зовні продукт виглядає ок, ризик зберігається.
Натомість “краще спожити до” – це швидше пропозиція. Це не значить, що 1 числа їсти ще можна, а 2-го вже ні. Часто це про аромат, текстуру, хрусткість або насиченість смаку.
Тож печиво може бути трохи м’якшим, але залишатися цілком їстівним ще тиждень, а то й місяць.
Таке маркування дозволяє зменшити харчові втрати, якщо орієнтуватись не лише на цифри. Варто оцінювати продукт у комплексі: запах, вигляд, умови зберігання. Якщо не було порушення холодового ланцюга, тоді все гаразд.
Важливо відрізняти дійсно небезпечні продукти від тих, що просто втратили первинну привабливість.
Як правильно зчитувати дату
Часто люди не звертають уваги на контекст дати: це може бути дата пакування, споживання або фасування. Якщо написано “вжити до 01.07”, а продукт відкритий вже тиждень, то відлік іде не від дати, а від моменту відкриття.
Зберігання в умовах, відмінних від рекомендованих, трохи змінює правила гри. Наприклад, масло, що пролежало поза холодильником, не проживе до дати на упаковці.
Іноді виробники вказують окремо: “Після відкриття вжити протягом 3 днів”, ці інструкції навіть важливіші, ніж загальна дата.
Пластикові упаковки можуть містити приховані індикатори кольору, що змінюються при псуванні, їх варто навчитися читати. Якщо є QR-код, його сканування може дати актуальну інформацію з партії продукту.
Не соромтесь перевіряти інструкцію або звертатися до виробника.
Також важливо враховувати, що в Європі, США й Азії формати дат відрізняються.Щоб уникнути плутанини, треба уважно читати етикетки або перевіряти через додатки. Сучасні сервіси дозволяють створювати нагадування про зберігання продуктів.
Коли варто довіряти носу
Наш ніс – найкращий “тестер” свіжості, коли йдеться про молочні або зернові продукти. Але деякі бактерії не мають запаху, тому на “вжити до” завжди треба зважати.
Проте в категорії “краще спожити до” органи чуття абсолютно доречні. Якщо сир не запліснявів, пахне нормально і не змінив текстуру, то шансів на псування – мінімум.
Так само, наприклад, квасоля чи сочевиця можуть залишатися їстівними роками, навіть якщо на пакуванні дата давно минула. Просто вони можуть варитись довше або мати слабший аромат. Але з точки зору безпеки – усе добре.
Те ж стосується заморожених продуктів: навіть якщо вони трохи “втратили форму”, вони ще цілком їстівні.
Варто запам’ятати: харчова безпека – це не тільки про дати, а ще й про умови. Висока температура, волога, недбале зберігання можуть зіпсувати навіть свіжий продукт. Якщо сумніваєтесь, то краще спробувати маленький шматочок або просто відмовитись. Ніхто не застрахований від помилок, але краще трохи підстрахуватись.
Як уникнути зайвих відходів
Зберігання – ключовий фактор: вакуумні пакети, скляні банки, правильні полички в холодильнику реально продовжують життя продукту.
Якщо ви бачите, що не встигаєте використати щось, заморозьте або приготуйте із нього страву відразу. Запаси краще тримати під контролем. Ідеально вести невеликий “харчовий щоденник” або прикріплювати наліпки з датами відкриття.
Планування покупок допомагає уникнути надлишків. Варто зберігати у зоні видимості те, що треба використати першочергово. Є навіть правило 5–10–30: щось на 5 днів, щось на 10, а інше – на місяць.
Так ви балансуєте між свіжістю, зручністю і безпекою. Ну і варто навчитись креативити зі залишками. Суп із мʼякших помідорів, фрітата з вчорашніх овочів, кекси з бананів – ідеальні варіанти. Менше викидати означає економити не лише гроші, а й ресурси планети.
