Site icon Moloko

Як жування впливає на апетит, травлення і мозок

фото: жінка їсть салат – жування їжі

швидке ковтання їжі

Більшість з нас навіть не замислюється над тим, як саме ми їмо. Ми ковтаємо їжу швидко, часто паралельно гортаючи стрічку в телефоні або дивлячись серіал. А даремно: дослідження показують, що люди, які жують їжу довше, з’їдають на 10–15% менше за один прийом. Це пов’язано з тим, що триваліше жування дає тілу час, щоб усвідомити насичення. Тобто наш апетит, травлення і навіть мозок реагують не тільки на їжу, а й на те, як ми її споживаємо. І саме жування відіграє тут дуже важливу роль. Поговоримо про це більше.

Жування та апетит: менше спішимо – менше їмо

Те, як швидко ми їмо, напряму впливає на наш апетит. Чим повільніше ми жуємо, тим більше часу потрібно організму, щоб надіслати сигнал ситості. Гормони, які відповідають за це, активуються не миттєво, їм потрібно щонайменше 15–20 хвилин.

Якщо з’їсти все за 5 хвилин, мозок просто не встигне зрозуміти, що вже достатньо.

Реклама

Повільне жування допомагає уникнути переїдання. Організм сам підкаже, коли вже не треба продовжувати.

А коли ми ковтаємо шматки поспіхом, з’їдаємо більше, ніж справді потрібно. Це одна з причин, чому жування пов’язане з контролем ваги.

Також варто враховувати якість самої їжі. Навіть здорова їжа, якщо її з’їсти за хвилину, не дасть потрібного ефекту насичення. Тож звичка їсти повільно – це не просто “повільно”, це стратегія, яка впливає на рівень апетиту й задоволення від їжі.

Шлунково-кишковий тракт: усе починається з рота

Жування – це перший етап травлення, і він важливіший, ніж здається. Під час жування виділяється слина, яка містить ферменти, зокрема амілазу. Ці ферменти починають розщеплення вуглеводів ще до того, як їжа потрапить у шлунок.

Якщо їжа недостатньо пережована, шлунку доводиться працювати значно більше.

Слина також зволожує їжу, і це полегшує її просування стравоходом. Крім того, якісне подрібнення їжі зменшує навантаження на інші органи травлення. Коли їжа надходить у шлунок у вже майже попередньо перевареному стані, всі наступні етапи відбуваються м’якше й ефективніше.

Це знижує ризик здуття, печії та важкості в шлунку.

Неякісне жування може призводити до того, що великі шматки їжі залишаються недостатньо обробленими. У товстій кишці це створює сприятливе середовище для процесів бродіння. А це вже неприємні наслідки – гази, спазми, порушення мікрофлори. Все це і є наслідком поспіху під час їжі.

Мозок і жування: як звички впливають на сприйняття їжі

Мозок теж бере участь у процесі жування. Що цікаво: навіть уявне жування або повільне смакування активізують ділянки мозку, які відповідають за контроль голоду.

Саме воно запускає каскад сигналів: від ротової порожнини через нервову систему до мозку. Він, у свою чергу, регулює викид гормонів ситості, таких як лептин і холецистокінін.

Учені також виявили, що люди, які жують довше, отримують більше задоволення від їжі. Це пов’язано з тим, що мозок встигає краще обробити смакові відчуття. Уповільнене харчування знижує рівень кортизолу. А от швидке, автоматичне поїдання часто пов’язане з емоційним харчуванням і переїданням.

Ще один цікавий факт: активне жування стимулює притік крові до мозку. У деяких дослідженнях навіть виявили, що в людей похилого віку це може підтримувати когнітивні функції. Тобто жування – це не лише про їжу, це ще й про ментальне здоров’я.

На що звертати увагу: звички, які справді допомагають

Жувати ретельно – це просто, але важливо зробити це звичкою. Ось кілька конкретних порад:

Ці прості зміни справді можуть покращити самопочуття. Ви не тільки їсте менше, а й починаєте краще розуміти своє тіло. І поступово процес їжі стає не просто необхідністю, а приємною паузою в день.

Звичка ретельно жувати здатна зменшити переїдання, покращити засвоєння їжі та знизити стрес. Якщо ви хочете їсти менше, почуватися краще й думати ясніше, то почніть із простого. Просто жуйте.

Exit mobile version