Site icon Moloko

Каші з пакетика: що ми їмо насправді

Каші швидкого приготування дуже популярні. Їх можна знайти на полицях будь-якого супермаркету. Такий попит пояснюється просто: каша готується максимально швидко, часто достатньо просто додати окріп. Але чи варто міняти звичайні крупи на їх швидкі аналоги? Розберемося, що насправді ховається за зручною упаковкою, і чи є місце таким кашам у здоровому раціоні.

Технологія виробництва: що відбувається з зерном

Швидкорозчинні каші проходять кілька етапів обробки, які принципово змінюють їх властивості. Спочатку зерно очищають, потім пропарюють під тиском, щоб розм’якшити структуру. 

Найважливіший етап – пресування та подрібнення, яке збільшує площу поверхні для швидшого контакту з водою. Цей процес знижує вміст водорозчинних вітамінів групи В – вони просто вимиваються під час обробки. 

Реклама

Наприклад, у швидких вівсяних пластівцях залишається лише 30-40% вітаміну В1 порівняно з цільним зерном. Проте виробники часто компенсують це штучним збагаченням продукту.

Щоб зрозуміти різницю, порівняємо основні показники на 100 г продукту:

Цікаво, що деякі виробники додають інулін або відрубі для покращення якості харчових волокон. Такий продукт буде кориснішим, але його вартість зазвичай вища.

Коли швидкі каші є виправданими

Існують ситуації, коли швидкорозчинні аналоги виправдані:

Головне – обирати варіанти без цукру, ароматизаторів і консервантів. Найкращий вибір – чисті пластівці, які потребують 3-5 хвилин приготування, а не миттєві суміші.

Навіть найбільш оброблені крупи можна зробити більш корисними. Для цього можна додавати горіхи або насіння для збалансованості, а також використовувати рослинне молоко замість води

А обираючи такий продукт, вибирайте каші, збагачені пребіотиками

Пам’ятайте, що каша на сніданок – це лише 1 прийом їжі. Якщо решта раціону містить достатньо овочів, фруктів і білків, швидкорозчинні варіанти не зашкодять.

Швидкорозчинні каші – це компроміс між зручністю та користю. Вони не можуть повністю замінити традиційні крупи, але можуть стати частиною раціону за умови свідомого вибору. Головне – уважно вивчати склад, уникати “пустих” калорій і компенсувати втрачені поживні речовини іншими продуктами. Варто сприймати їх як запасний варіант, а не основу харчування.

Exit mobile version