Світова статистика показує тривожний тренд: з 1990-го по 2021 рік кількість випадків тривожних розладів серед молоді зросла на 52 %. За даними ЮНІСЕФ, кожна п’ята дитина у світі має ментальні проблеми, зокрема тривожні або депресивні стани. Такі симптоми дедалі частіше стають частиною повсякденного життя молодих людей.
Школа, інформаційний шум, тиск соцмереж, нестабільність – усе це разом створює токсичний мікс для нервової системи. І якщо раніше такі розлади були рідкістю, то зараз це вже частина досвіду цілого покоління. Але панічна атака – не вирок, а сигнал. І чим раніше ми навчимося зчитувати його, тим легше буде впоратися. Розповідаємо більше.
Що таке панічна атака і як вона виявляється
Панічна атака – це короткий, але дуже інтенсивний приступ страху, який зазвичай виникає раптово. У цей момент тіло включає “режим тривоги”: серце пришвидшується, дихання стає поверхневим, можуть з’явитися запаморочення, відчуття нереальності або страх втратити контроль.
Людина часто думає, що в неї серцевий напад або щось серйозне відбувається з організмом. І навіть після того, як все закінчується, залишається страх, що це повториться.
Чим частіше виникають такі атаки, тим більше формується замкнене коло: страх, що все повториться. Це і є тривожний розлад, який потребує уваги. Часто молодь не звертається по допомогу, бо вважає, що це щось вигадане або соромне.
Насправді ж це дуже поширений стан, який успішно лікується, якщо вчасно помітити.
Бо навіть, якщо панічна атака – це тільки тривога, тіло її переживає дуже реально. І чим більше ми знаємо про ці механізми, тим менше страху і більше контролю.
Чому зараз панічних атак більше
Звідки стільки тривоги саме зараз? Є кілька головних причин, які формують той самий ідеальний шторм:
- Навчальний стрес. Підготовка до випуску та вступу, тиск на результати, страх не виправдати очікувань – усе це формує хронічну напругу.
- Соцмережі. Щоденне порівняння себе з іншими в Instagram, TikTok чи YouTube викликає почуття меншовартості. Алгоритми підсовують успішні успіхи, які лише погіршують самовідчуття.
- Постковідна реальність. Дистанційка, ізоляція, втрата звичних ритмів – усе це стало емоційною травмою для цілого покоління.
- Війна і тривожні новини. Молодь в Україні і не тільки живе з постійним відчуттям небезпеки. Це змінює навіть хімію мозку.
- Гормональні зміни. У підлітковому віці нервова система і так нестабільна, а додатковий стрес тільки загострює все.
- Нестабільне майбутнє. Економіка, клімат, політика – молодь часто не розуміє, чи є завтра. Це породжує тривожність начебто на рівному місці.
До цього додається нестача інформації, брак відкритого діалогу в родині та табу на ментальне здоров’я. Панічна атака стає тим, що стає останньою краплею, коли ресурсу вже не залишається.
Що робити, якщо це сталося
Слід розуміти, що панічна атака не смертельна. Це просто дуже яскравий спалах тривоги, який мине.
У цьому дуже допомагає заземлення: назвати 5 предметів навколо, 4 кольори, 3 звуки. Це повертає до реальності.
Важливим є також дихання. Повільний вдих на 4, затримка на 4, видих на 4 – така схема допомагає стабілізувати нервову систему.
Врівноважитись допоможе і тіло. Зокрема, напружити і розслабити м’язи по черзі – ноги, руки, шия. Це знижує рівень кортизолу.
Добре допомагає вода. Ковток води або прохолодна вода на зап’ястя також сприяють виходу з паніки.
Після цього найкраще обов’язково поговорити з кимось: другом, батьками, психологом. Не варто замовчувати. Якщо атаки повторюються, то звернення до психотерапевта або психіатра – не крайність, а турбота про себе. Зазвичай терапія дає дуже позитивний ефект.
Панічні атаки – це не модна хвороба, а реальність багатьох підлітків і студентів. Але вона не має керувати життям. Розуміння, визнання, нормалізація – перший крок до того, щоби впоратися. Другий – підтримка: від дорослих, від школи, від самої системи.
Бути емоційно чутливим у сучасному світі – це не слабкість. Це знак, що ви живі.
