ПТСР для українців більше не нова абревіатура. В умовах війни посттравматичний стресовий розлад розвивається доволі швидко. Його діагностують як у військових, так і у цивільних. На ПТСР страждають також діти. Розповідаємо, що це за розлад, як він проявляється та до кого звертатись по допомогу.
Що таке ПТСР та як його можна помітити
Постравматичний стресовий розлад – це реакція на сильний тригер. Розвивається після пережитого травматичного досвіду. Цікаво, що, власне, у надзвичайній ситуації ПТСР зазвичай не проявляється, натомість його можна помітити приблизно через три місяці-півроку після травми. Звісно, є винятки, коли симптоми проявляються швидше або ж пізніше.
Людина з таким розладом знову і знову переживає травму, яка відбулась, з нею стаються флешбеки, які заважають жити, бо відкидають у минулі події.
Основні ознаки посттравматичного стресового розладу:
- різкі напади нав’язливих спогадів про небезпечні для життя ситуації, які людині довелось пережити;
- сни-жахи;
- порушення сну;
- небажання контактувати з іншими людьми, намагання уникнути будь-яких емоційних навантажень;
- сильна та швидка втомлюваність, часта, дратівливість, депресивні стани, низька концентрація уваги;
- головний біль.
На перший погляд, симптоми виглядають не надто критичними, однак насправді ПТСР може бути небезпечним для життя людини. До того ж люди з посттравматичним розладом схильні до алкоголю, наркотиків чи інших залежностей. Вони можуть бути агресивним, відштовхуючи від себе навіть найрідніших.
У кого може виникнути ПТСР та як собі допомогти
Фахівці стверджують, що найуразливішими до посттравматичного розладу є юні люди (зазвичай до 22 років) або у віці 30+ років. При цьому частіше на ПТСР страждають жінки – приблизно 20% стикаються з ним, переживши травматичний досвід, натомість серед чоловіків розлад поширений менше – лише у 8%.
Виникає ПТСР, як уже було зазначено, внаслідок пережитої травматичної події. Це може бути загроза життю чи здоровʼю як конкретній людині, так і її близьким. Але важливо розуміти, що травматичний досвід необов’язково спричинить посттравматичний стресовий розлад.
Прожиття травми відбувається індивідуально, більшість людей (орієнтовно 80%) можуть впоратись із цим самостійно. Згідно із дослідженнями, у 8% людей, які пережили важкий досвід, розвивається ПТСР. Трохи вищим є цей відсоток серед військових – 20%. Тож помилковою є стереотип про те, що усі ветерани обовʼязково страждають розладом.
До речі, за даними НСЗУ, упродовж останніх чотирьох років в Україні кількість діагностованих випадків ПТСР зросла майже у 4 рази. Для порівняння медики брали 2021-2024 роки.
Що робити при ПТСР
Найкращим рішенням при ПТСР є допомога спеціаліста. Адже чим швидше почати “заліковувати” рани минулого, тим легшим буде процес. Задавнені випадки потребують більше часу. Однак побороти розлад можливо, він не є невиліковним.
Якщо симптоми не надто небезпечні, однак ПТСР впливає на якість життя, людина може допомогти собі сама. Для цього потрібно знати себе і розуміти, які дії приносять заспокоєння. Одним зі способів контролю емоцій є творчість: малювання, гра на музичних інструментах, ліплення з глини чи пластиліну тощо.
Для людини, що переживає посттравматичний розлад, дуже важливим є контроль над ситуацією. Тож варто будувати плани на майбутнє, прописувати варіанти розвитку подій. Навіть якщо уявляти неприємну подію, чітко роздумувати, якими будуть кроки під час неї.
У будь-якому випадку ПТСР не можна пускати на самотік, адже мінімум чим він загрожує – це руйнація стосунків чи втрата роботи, в гіршому випадку – серйозна загроза для життя та здоровʼя.
Міфи про ПТСР
Усі військові страждають на ПСТР
Міф. Людина, яка перебувала в умовах воєнних дій, не завжди матиме ПТСР. Розлад є індивідуальним. Близько 80% ветеранів можуть впоратись із пережиттям травмуючих подій самостійно
Лише ветерани страждають на ПТСР
Посттравматичний розлад може розвинутись у цивільних абсолютно так само, як і у ветеранів. Травматичний досвід – це необовʼязково війна, а будь-яка подія, через яку людина пережила значний стрес та відчувала сильну загрозу.
Усі люди з ПТСР є небезпечними для суспільства
ПТСР має різні прояви і не завжди така людина може бути загрожувати суспільству. Зазвичай люди з таким розладом навпаки уникають спілкування, закриваються у собі та не йдуть на контакт.
ПТСР – це назавжди
Зовсім ні. Посттравматичний стресовий розлад можна розглядати як і будь-яке захворювання. Це природна реакція психіки на ненормальну ситуацію. Психіку можна і треба зцілювати.
Минуле і спогади нікуди не зникнуть, але можна змінити ставлення до травми і зробити так, аби давні події не домінували над теперішнім.
