Останніми роками ми бачимо лосося всюди: у суші, в салатах, навіть у бургері. Цей рожевий шматочок асоціюється з чимось корисним, білковим, хоча і дорогим. Але чи справді все так добре, зважаючи на те, що понад 60% лосося у супермаркетах вирощується на фермах, а не виловлюється в дикій природі. Фермерський лосось дешевший, його багато і він завжди “в наявності”. Проте за доступністю ховаються і менш приємні речі: антибіотики, паразити, гормони росту та шкода для океанів. І тут постає питання: чи не обираємо ми зручність ціною здоров’я і довкілля. І чи є альтернатива.
Як росте лосось на фермі і чому це проблема?
Фермерський лосось вирощується у великих сітках прямо в морі або у штучних водоймах. Риба живе у тісноті, часто в брудній воді, і, як не дивно, теж хворіє, тож фермери додають до корму антибіотики та інші хімікати. Щоб м’ясо було красивого рожевого кольору, у корм часто підмішують спеціальні пігменти. На вигляд, звісно, апетитно, а от користь під питанням.
Через високу концентрацію риби у воді виникають хвороби, паразити, а відходи накопичуються і отруюють навколишнє середовище. Крім того, вирощування лосося потребує корму. І не простого, а з іншої риби. Тобто, щоб нагодувати одного лосося, потрібно виловити кілька кілограмів дикої риби. Це вже не виглядає як екологічне рішення, правда?
Виробники лосося, звісно, мають сертифікації, які підтверджують безпечність, але реальність на фермах, особливо в країнах із слабким контролем, часто далека від ідеалу. Особливо вразливі діти, вагітні жінки та ті, хто їсть лосося регулярно.
Чому люди все ж обирають фермерський лосось
Перш за все – ціна. Якщо дикий лосось коштує як хороший стейк, то фермерський значно дешевший. І його легко знайти у кожному супермаркеті, акуратно запакований, готовий до сковорідки або духовки. Для більшості людей – це смачний білок, який не вдаряє по гаманцю.
Фермерський лосось також має стабільний смак і текстуру. Це важливо для рестораторів, бо можна передбачити, як поводитиметься риба в приготуванні. Він доступний цілий рік, не залежить від сезону чи рибалки з Аляски. І для тих, хто не заглиблюється в екологію, це більш ніж достатньо.
Якщо ж купувати сертифікований (наприклад, ASC чи Organic), то ризики зменшуються. Але й ціна стає ближчою до дикого. Тож тут питання: чи не краще вже купити щось інше, можливо, не настільки “модне”, але більш чесне?
Які є альтернативи
- Дикий лосось: дорожчий, сезонний, але вирощений природою, без антибіотиків і кормів. Смак яскравіший, м’ясо щільніше, і зазвичай більше користі для організму. Мінус: його запаси вичерпні, а вилов може шкодити океанам, якщо не контрольований.
- Інша риба місцевого походження? форель, скумбрія, сардини. Часто дешевші, менш токсичні, багаті на омега-3. Можливо, не так інстаграмно, але не менш корисно.
- Рослинні альтернативи: з’являється все більше продуктів, які за смаком і виглядом нагадують лосося, але створені з водоростей, бобових або водних рослин. І це справді реальний варіант для тих, хто хоче повністю виключити тваринні продукти.
То купувати фермерського лосося чи ні? Якщо купуєте рідко, то нічого страшного. Обирайте продукт із перевіреними сертифікатами, краще з європейських або скандинавських ферм. Але якщо лосось – регулярна частина раціону, варто пошукати здоровіші й екологічніші варіанти.
Можливо, варто перейти на інші види риби, які коштують дешевше, а користі не менше. Або ж чергувати: один раз – фермерський, інший – дикий чи місцева риба. Бо врешті-решт, головне не лосось як такий, а наш підхід до їжі: розумний, відповідальний, усвідомлений.