Чи бувало у вас таке: серце калатає, важко дихати, руки тремтять, а лікарі кажуть, що ви здорові? За даними ВООЗ, понад 260 мільйонів людей у світі страждають від тривожних розладів. Проблема в тому, що тривога часто маскується під симптоми, схожі на ознаки фізичних захворювань, і це ускладнює діагностику. Розповімо, як відрізнити психосоматичні прояви від органічної хвороби, коли варто звернутися до лікаря і які техніки можуть допомогти полегшити стан.
Як тривога “говорить” через тіло
Тривога рідко буває лише в голові. Найчастіше вона дає про себе знати через фізичні відчуття. Може початися з легкого дискомфорту в грудях, відчуття клубка в горлі або проблем зі шлунком.
Або ж раптово з’являється серцебиття, пітливість, запаморочення. Людина відчуває, ніби захворіла, хоча її тіло насправді просто реагує на стрес.
Це і є психосоматика – стан, коли емоції проявляються через фізичні симптоми. Наш мозок і тіло тісно пов’язані. Якщо мозок “вирішує”, що є небезпека, тіло реагує, як під час реальної загрози. Тиск підвищується, дихання частішає. Це не уява, а цілком
реальні фізіологічні зміни.
Найпоширеніші психосоматичні прояви – серцебиття, біль у грудях, тремтіння, здавлене дихання. Часто виникає біль у животі, спині, головний біль.
Проте аналізи в нормі, обстеження нічого не показують. І це викликає ще більше тривоги – коло замикається, симптоми посилюються.
Панічні атаки і страх померти
Панічна атака – це раптовий напад сильного страху, який виникає без очевидної причини. Вона може тривати від кількох хвилин до години.
Людині здається, що щось жахливе от-от станеться, наприклад, зупиниться серце. Але в більшості випадків усе минає без жодних наслідків для здоров’я.
Стан здається критичним, але це лише реакція організму. Симптоми можуть бути різними: задишка, серцебиття, слабкість у ногах, відчуття нереальності. Дехто описує це як “приступ божевілля” або “вихід з тіла”.
Насправді ж ідеться про захисну реакцію нервової системи. Коли вона перевантажена, мозок подає сигнал тривоги, навіть якщо об’єктивної загрози немає.
Панічна атака сама по собі не є небезпечною. Вона не викликає інфаркту, зупинки дихання чи втрати свідомості. Але повторення атак може викликати постійний страх за здоров’я.
Людина починає уникати місць, де стався напад, або постійно проходить обстеження, переконана, що має серйозну хворобу.
Коли звертатися до лікаря і як не пропустити справжню проблему
Ігнорувати тілесні симптоми не варто. Передусім завжди необхідно пройти базове медичне обстеження. Тривога не виключає можливості реального фізичного захворювання.
Лікар має оцінити ваш стан, призначити аналізи, зробити діагностику. Це важливий етап, щоб не проґавити щось серйозне.
Утім, існують ознаки, які можуть свідчити, що симптоми мають психосоматичне походження:
- симптоми з’являються раптово, без очевидної причини;
- медичні обстеження не виявляють патологій;
- симптоми посилюються під час стресу;
- з’являються інші ознаки тривоги: дратівливість, втома, порушення сну;
- симптоми “переміщуються” — один день болить серце, інший – шлунок;
- є панічні атаки або тривожні думки про здоров’я.
Якщо впізнаєте себе, це ще не діагноз, але серйозний привід звернутися до психолога чи психіатра. Також корисно вести щоденник симптомів. Записуйте, коли з’являється дискомфорт, що йому передувало, які думки виникали. Це допоможе краще зрозуміти, як саме ваше тіло реагує на психоемоційне навантаження.
Техніки самодопомоги: що може полегшити стан
Тривогу можна навчитися контролювати. Це не означає, що вона зникне назавжди. Але її прояви можна значно зменшити.
Один із найдієвіших способів – дихальні вправи. Якщо відчуваєте паніку або пришвидшене серцебиття, зробіть глибокий вдих через ніс, а потім повільний видих через рот. Таке дихання сигналізує мозку, що загроза минула.
Корисною буде й фізична активність. Прогулянки, йога, плавання – оберіть те, що вам до вподоби. Це знижує рівень гормону стресу – кортизолу. Медитація або навіть 10 хвилин спокою без ґаджетів допомагають стабілізувати нервову систему. Після цього тіло “заспокоюється” значно швидше.
Також варто уникати нав’язливого самоспостереження. Часте читання симптомів в інтернеті лише посилює тривожність.
Краще переключити увагу: приготувати щось смачне, поспілкуватися з другом, подивитися фільм. І навчіться вчасно розпізнавати момент, коли тривога тільки-но з’являється. Це дозволить втрутитись на ранньому етапі й не дати їй розростись.
Психосоматичні симптоми не вигадані. Вони реальні, просто їхнє коріння – у нервовій системі, а не в органах. Такі прояви часто схожі на симптоми фізичних хвороб, і це може вводити в оману. Але з цим не варто залишатися наодинці. Медичне обстеження і психоемоційна підтримка повинні йти поруч.
Якщо ви помічаєте, що тривожні симптоми повторюються щодня, зверніться спершу до лікаря, а потім до фахівця з ментального здоров’я. Ваше тіло не ворог, воно намагається вам щось сказати. Навчіться його слухати уважно і відповідати з турботою, а не байдужістю.
