Науковці дедалі частіше звертають увагу на те, що важливим є не лише загальна кількість жиру в організмі, а й те, у яких саме зонах він накопичується. Нове масштабне дослідження показало, що різні типи жирових відкладень можуть по-різному впливати на роботу мозку, настрій та процеси пам’яті. Отримані на великій вибірці дані відкрили несподівані взаємозв’язки між розташуванням жирової тканини та змінами в мозкових структурах. Це змушує по-новому поглянути на взаємодію тіла й мозку та на те, як повсякденні звички можуть впливати на наше когнітивне здоров’я.
Що саме показало дослідження
Команда науковців проаналізувала дані понад 18 000 людей, щоб з’ясувати, як чотири типи жирових накопичень – у руках, ногах, на тулубі та навколо внутрішніх органів – пов’язані зі змінами в мозку.
Результати виявилися несподіваними. Жирові відкладення на руках і в зоні тулуба асоціювали з потоншенням сенсомоторної кори, тобто ділянки, відповідальної за рухові функції.
Окрім цього, надлишок жирової тканини на руках виявився пов’язаним зі зменшенням розміру гіпокампа – структури, що керує пам’яттю і є однією з перших уражених при хворобі Альцгеймера.
Жир на ногах дав інший результат. Він впливав на погіршення взаємодії між зонами мозку, що відповідають за емоційний стан і здатність відчувати задоволення.
Дослідники припускають, що це пов’язано з підвищеним рівнем лептину – гормону, який активно виробляє жирова тканина нижньої частини тіла. Загальна картина показала: однакова кількість жиру, розташована у різних частинах тіла, може мати зовсім різні наслідки для когнітивних процесів та емоційної регуляції.
Чому вісцеральний жир вважають найбільш небезпечним
Найвідчутніший негативний вплив на мозок пов’язали саме з вісцеральним жиром — тим, що накопичується навколо внутрішніх органів. Його особливість у тому, що він активно провокує хронічні запальні процеси.
Науковці зазначають, що саме цей тип жиру виробляє найбільшу кількість запальних молекул, здатних порушувати роботу нейронів. Учасники з високим рівнем вісцерального жиру мали більш виражені зміни у білій речовині мозку – структурі, яка відповідає за передачу інформації між його різними ділянками.
Такі зміни часто спостерігають у людей із ранніми ознаками хвороби Альцгеймера. Водночас дослідники наголошують: встановити прямий причинно-наслідковий зв’язок поки складно, оскільки певні особливості будови мозку можуть впливати і на спосіб накопичення жиру.
Також варто враховувати, що більшість учасників дослідження були європейцями, тому результати можуть відрізнятися у інших груп населення. Попри це, науковці сходяться на думці, що цілеспрямоване зменшення саме вісцерального жиру є одним із найефективніших шляхів для покращення когнітивного здоров’я.
Чому мозок так реагує і що можна змінити
Мозок постійно отримує сигнали від жирової тканини через гормони та запальні молекули, тому його реакція на різні типи жиру є цілком логічною.
Лептин, кортизол і цитокіни здатні впливати на пам’ять, концентрацію, емоції та харчову поведінку. Якщо жирові запаси зосереджені у зонах, які створюють більше запального навантаження, мозок отримує більше стресових сигналів, що з часом може позначатися на когнітивних функціях.
Добра новина у тому, що мозок дуже чутливий до позитивних змін у способі життя. Регулярна фізична активність, навіть легка, як ходьба або йога, допомагає зменшити вісцеральний жир і покращує роботу гіпокампа.
Раціон із меншою кількістю ультра оброблених продуктів і більшою часткою клітковини сприяє зниженню рівня запалення. Якісний сон, достатнє зволоження та зменшення хронічного стресу також підтримують здоров’я мозку.
Тож, виявляється, важливо не лише скільки жиру в організмі, а й де саме він накопичується. Різні його типи по-своєму впливають на мозок, і найбільше клопоту створює саме вісцеральний жир. Однак міни у харчуванні, русі й режимі дня поступово зменшують його кількість і реально допомагають зберегти мозок у хорошій формі на довгі роки.
