За даними свіжого дослідження КМІС, 67% української молоді формує свої культурні вподобання через соціальні мережі. Розбираємось, як провідні блогери впливають на мистецтво, літературу та традиції в digital-еру.
Вся інформація – зі соцмереж
Українська молодь вже давно не чекає культурних трендів від телебачення чи газет – вони народжуються у стрічках Instagram, TikTok та YouTube. Коли восени 2024 року блогерка @krapka.krapka запустила флешмоб #МояВишиванка, її відео з хештегом миттєво розлетілися мережею, а українські бренди одягу зафіксували рекордні продажі.
Це лише один із прикладів, як цифрові інфлюенсери перетворюються на головних культурних кураторів.
За останні два роки довіра до традиційних ЗМІ впала до 27%, тоді як 86% молоді щодня отримують інформацію з соцмереж (дані КМІС, 2024). Чому так відбувається? І як блогери формують нові правила гри?
Блогери vs традиційні медіа: хто виграє битву за увагу?
Сьогоднішні блогери – це не просто розважальники, а справжні медійні інституції. Вони фільтрують культурні явища та подають їх у форматі, зрозумілому для покоління Z.
Приклади реального впливу:
- Книги через #BookTok – українські блогери, такі як @Books_on_the_Bedside, перетворили TikTok на головну книжкову платформу. Після їхніх оглядів продажі окремих романів зросли на 80%.
- Музика в TikTok-трендах – хіти ULYA та Kalush набули популярності саме через вірусні челенджі.
- Мистецтво без кураторів – блогери-арткритики (як @hey_whatsart) розбирають виставки у 30-секундних рілсах, роблячи мистецтво доступним.
Чому це працює? Короткий, яскравий контент відповідає сприйняттю молоді, яка в середньому утримує увагу на пості лише 8 секунд.
Блогери як творці нової ідентичності
Соцмережі перестали бути лише платформою для розваг – тепер вони формують світогляд.
Наприклад, національна культура в трендах – флешмоби на кшталт #МояВишиванка або #СвоїХвилі – роблять традиції модними.
Спрацьовує і соціальна відповідальність: адже блогери-волонтери збирають мільйони на допомогу ЗСУ, мотивуючи молодих людей долучатися. Важливим є і психологічний аспект. Подкасти про ментальне здоров’я (наприклад, “Тривожна валіза”) допомагають молоді не почуватися самотньою.
Щоправда, є й ризики: частина контенту сприяє поверхневому сприйняттю культури або створює ілюзію “ідеального життя”.
Як блогери змінюють індустрії?
Книжковий ринок: вірусні огляди у TikTok зробили бестселерами книги, які раніше не потрапляли у топ.
Театр і кіно: рецензії блогерів (як @geek_journal) впливають на аншлаги. Вистава “Конотопська відьма” завдяки їм зібрала нову аудиторію.
Мода: колаборації блогерів з брендами (наприклад, вишиванки з LIU JO) роблять українські символи частиною світових трендів.
До речі, новий тренд – блогери все частіше стають кураторами офлайн-подій, як фестиваль “Книжкова країна”, де їхні лекції збирають тисячі слухачів.
Що буде далі
Наразі спрогнозувати розвиток подій доволі складно. У такій тенденції є й мінуси, адже не всі блогери глибоко працюють з темами. Тож часто у контенті можна натрапити на спрощення, яке в результаті реальній картині і дезінформує глядача чи читача.
Негативно впливають й AI-алгоритми. Адже TikTok у 2025 році формує “культурні бульбашки”, обмежуючи користувачів у виборі.
Попри те, блогери вже не просто розважають, вони визначають, що читати, слухати і носити. Їхній вплив на культуру неможливо ігнорувати, але важливо вчитися фільтрувати контент.
