Ви коли-небудь замислювалися, скільки часу вірус може жити на дверній ручці, столі або телефоні? Останні дослідження показують, що тривалість життя вірусу залежить від того, на яку поверхню він потрапив і при якій температурі. Навіть звичайні побутові предмети можуть стати шляхом передачі мікробів, навіть якщо ви ніколи не контактували з хворою людиною.
Віруси і поверхні: чому це важливо
Нещодавно дослідники протестували два лабораторні віруси на міді, пластику, сталі та картоні. Мета була проста – зрозуміти, що відбувається з вірусами після потрапляння на різні матеріали.
Виявилося, що стан поверхні значно впливає на тривалість життя вірусу і ризик зараження. Наприклад, холодні умови сповільнюють руйнування вірусу, а тепло та металеві поверхні прискорюють його зникнення.
Дослідники пояснюють: навіть предмети, з якими ми стикаємося рідко, можуть стати «фомітами» – джерелом передачі інфекції через дотик.
Водночас інше дослідження показало, що вірус мавпячої віспи може залишатися активним на побутових предметах до 15 днів, що підкреслює важливість регулярного прибирання та дезінфекції.
Бактеріофаги: безпечний спосіб вивчати віруси
Щоб безпечно проводити експерименти, вчені використовували бактеріофаги – віруси, які інфікують бактерії, а не людей.
Їхня поведінка передбачувана, тому можна точно відстежувати, як умови впливають на життєздатність вірусів.
Протягом декількох годин дослідники спостерігали, як швидко віруси втрачали здатність до інфікування. Потім перевіряли, чи залишки частинок можуть розмножуватися при контакті з новими бактеріями.
Такі дослідження допомагають зрозуміти, що впливає на віруси більше – матеріал поверхні чи температура навколишнього середовища.
Мідь, тепло та холод: як це працює на практиці
Результати показали цікаві закономірності:
- Мідь і тепло – сильні вороги вірусів. На міді при 37 градусах половина частинок вірусу phiX174 зникала вже за 30 хвилин.
- Другий тестовий вірус (T4) ще швидше втрачав активність у тих самих умовах.
- Холод – навпаки, уповільнює зникнення вірусу. При 3 градусах Цельсія частинки могли залишатися активними кілька годин на пластику та нержавійці.
- Пластик і сталь менш ефективні для знищення вірусів, особливо у холодних умовах.
Тобто навіть невелика різниця температури чи тип матеріалу може змінити, наскільки швидко вірус зникає. Це пояснює, чому дверні ручки, столи та клавіатури можуть залишатися джерелом інфекції довше, ніж ми думаємо.
Щоб зменшити ризик зараження через поверхні, дотримуйтесь простих правил:
- регулярно протирайте ручки дверей, клавіатури та телефони;
- на кухні та ванній використовуйте дезінфікуючі серветки;
- металеві поверхні (мідь, латунь) швидше руйнують віруси – якщо можливо, обирайте такі матеріали для часто використовуваних предметів;
- не залишайте предмети довго в холодних умовах, якщо вони контактували з потенційним джерелом вірусів;
- мийте руки після контакту з громадськими поверхнями, навіть якщо здається, що вони чисті.
Розуміючи такі закономірності, значно легше організувати безпечніше середовище вдома і на роботі, зменшуючи ризик зараження.